EN
Пролежні, також відомі як трофічні виразки або виразки тиску, є однією з найпоширеніших ускладнень у пацієнтів, які тривалий час лежать. Оскільки тіло перебуває в одному положенні протягом тривалого часу, місцевий тиск на тканини, погане кровообіг призводять до пошкодження шкіри та підшкірних тканин, а потім до утворення виразок. Пролежні не тільки завдають великого болю пацієнту, але й можуть викликати інфекцію та погіршити стан. Тому для пацієнтів, які тривалий час лежать, профілактика та лікування пролежнів є надзвичайно важливими.
1. Заходи для запобігання пролежням
Регулярно перевертати:пацієнти, які довго лежать у ліжку, повинні регулярно перевертатися, щоб уникнути тривалого тиску на одну й ту ж частину. Рекомендується перевертати кожні 2 години, а за необхідності навіть скоротити до 30 хвилин. При перевертанні пацієнта слід обережно переміщати та уникати тягнення, потягування та інших дій, щоб зменшити тертя та пошкодження шкіри.
Використання спеціальних матраців:для пацієнтів, які довго лежать у ліжку, обладнанихповітряними матрацами, пінистими матрацами та іншими спеціальними матрацами, може ефективно розподілити тиск, зменшити тиск на шкіру. Ці матраци зазвичай мають хорошу повітропроникність і вологопоглинання, що допомагає підтримувати шкіру сухою та зменшувати ріст бактерій.
Тримайте шкіру чистою та сухою:Регулярно очищайте шкіру, особливо в зонах під тиском, таких як сідниці, талія, спина тощо. Тримайте шкіру сухою, щоб уникнути бактерій у вологих умовах. Одночасно часто змінюйте простирадла, покривала та іншу постільну білизну, підтримуйте ліжко в чистоті.
Раціональне харчування та підтримка харчування:Забезпечте пацієнтів дієтою з високим вмістом білка, калорій та клітковини, щоб підвищити їхню стійкість та здатність запобігати пролежням. Для пацієнтів з недостатнім харчуванням можна надати харчову підтримку через оральні харчові добавки або внутрішньовенні харчові розчини.
Відповідні фізичні вправи:Якщо стан дозволяє, пацієнта заохочують виконувати відповідні фізичні активності, такі як згинання та розгинання суглобів, піднімання ніг тощо, щоб сприяти кровообігу та запобігати пролежням.
Лікування пролежнів
Догляд за ранами:Для пролежнів, які вже розвинулися, слід провести ретельне очищення та дезінфекцію рани. В залежності від стану рани, виберіть відповідну пов'язку для вбирання ексудатів та гнійних виділень і контролю інфекції.
Антибіотикотерапія:Якщо на пролежні з'являються ознаки інфекції, такі як почервоніння, посилення болю, збільшення ексудації тощо, слід своєчасно використовувати антибіотики для лікування. Антибіотики пригнічують або знищують бактерії та запобігають погіршенню інфекції.
Зняття тиску:Продовжуйте вживати заходи, такі як регулярне перевертання та використання спеціальних матраців, щоб зменшити тиск на ділянку тиску та сприяти загоєнню пролежнів.
Харчова підтримка:Посилити харчову підтримку пацієнта, забезпечуючи достатню кількість білків, вітамінів та інших поживних речовин для сприяння відновленню тканин.
3. Запобіжні заходи
Уникати самостискання або знищення виразкової поверхні:При обробці пролежнів уникайте самостійного здавлювання або знищення виразкової поверхні, щоб уникнути вторинної інфекції.
Регулярний моніторинг стану:Члени родини та медичний персонал повинні регулярно контролювати стан пацієнта, включаючи розмір, глибину та інфекцію пролежня, щоб своєчасно коригувати план лікування.
Психологічна підтримка:Пацієнти, які довго перебувають у ліжку, можуть відчувати тривогу, депресію та інші емоції через ускладнення, такі як пролежні. Члени сім'ї та медичний персонал повинні надавати пацієнтам повну психологічну підтримку та заохочувати їх активно співпрацювати з лікуванням.
На завершення, профілактика та лікування пролежнів у пацієнтів, які тривалий час перебувають у ліжку, вимагає поєднання заходів, включаючи регулярне перевертання, використання спеціальних матраців, підтримання шкіри в чистоті та сухості, раціональне харчування та харчову підтримку, а також відповідні фізичні вправи. Для пролежнів, які вже розвинулися, необхідно проводити ретельний догляд за раною, антибіотикотерапію та зняття тиску. Водночас члени сім'ї та медичний персонал повинні уважно стежити за змінами в стані пацієнта та надавати всебічну фізичну та психологічну підтримку.